| Меню сайту |
|
 |
| Категорії розділу |
|
|
| Наше опитування |
|
|
| Статистика |
|
|
|
 | |  |
|
У розділі матеріалів: 14
Показано матеріалів: 11-14 |
Сторінки: « 1 2 3 |
Чорноморське козацьке військо як козаче військове формування виникає на території Російської імперії як протидія існування Задунайській Січі, що знаходилася в межах Османської імперії.
Князь Потьомкін спочатку
намагався силою стримати еміграцію козацтва за Дунай та на Забужжя. У 1781-1783 роках він розіслав по запорозьких землях заклики до колишніх козаків, щоби вони
збиралися в Херсоні, де з них будуть створені військові загони. Проте запорожці відгукувались неохоче. Всього зібралося близько однієї
тисячі козаків. Їх отаманом став військовий осавул Сидір Білий, а його
помічником – колишній суддя Війська Запорозького Антон Головатий.
 У 1783 році цих козаків офіційно взяли на службу як Військо вірних козаків. Військо складалося із кінноти, піхоти та флотилії. У 1787 році це військо отримало назму Чорноморського козацького війська. Для поселення чорноморців було відведено територію між Південним Бугом та Дністром. Центром було місто Слободзея (сучасна територія Молдови).
Під час російсько-турецької війни чорноморці приймали активну участь в битвах під Кінбурном, Очаковом, Фокшанами, Римником, Хаджибеєм, Килією,
Ізмаїлом, Мачином, Бендерами та інших.
Але після війни у 1792 році за наказом імператриці Катерини ІІ чорноморці повинні були переселитися на Кубань.
На Кубань виїхало більше 8 тисяч чорноморських козаків, а з родинами - близько 25 тисяч українців. У 1860 році вони отримали назву Кубанського козацького війська.
Але не всі погодилися на виселення, частина козаків перейшла на Задунайську Січ.
Історія Чорноморського козацького війська до його переселення на Кубань тісно пов'язана з історією нашого краю - Одещини, бо чорноморці селилися на її територіі. Крім того у 1789 році на чолі с Антоном Головатим і Андрієм Чепігою вони брали участь в визволенні Хаджибею, де пізніше і було утворено місто Одеса. |
Чортомлицька Січ (або Стара Січ) була заснована у 1652 році на острові Чортомлик при впадінні в Дніпро приток Чортомлик, підпільна і Скарбна. Проіснувала вона до 1709 року, коли була зруйнована за наказом Петра І. Навколо Січі були побудовані земляні укріплення та
встановлено гармати.  У центрі був майдан, навколо нього розташовувались
курені та будинки старшини. В Січі існувала церква Покрови пресвятої
Богородиці, зведена за рішенням загальної козацької ради. За межами
укріплень містилися різні підсобні споруди, майстерні, кузні та ливарні.
Там само було зведено приміщення, призначене для тимчасового розміщення
іноземних послів і купців. В самій Січі існувало певне виробництво,
зокрема, виготовляли порох, кулі, ядра.
Після смерті Богдана Хмельницького у 1657 році, коли при владі в гетьманщині стає Іван Виговський, на Січі виникає опозиція до гетьмана. Виговський був вимушений зріктися булави, після чого і розпочався період "Руїни". Військо Запорозьке Низове в різні часи підтримувало різні
політичні сили, що вели боротьбу за Україну (пропольські,
промосковські, протурецькі). Та зі смертю кошового Івана Сірка в 1680р.
Січ перестає активно втручатись та впливати на справи в Україні.
З
призначенням в 1687р. гетьманом України Івана Мазепи права запорожців
обмежуються, на території Коша будуються фортеці для контролю над
Запорозькою Січчю.
|
Зникнення Чортомлицької Січі пов'язано з подіями під час Північної війни, а саме - з переходом на бік шведів Івана Мазепи та частини запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом Костєм Гордієнко. Царський уряд звинуватив усе запорозьке козацтво в зраді.
В травні 1709 року цар направив на Запорожжя три полки під командуванням  П. Яковлєва, які
мали або змусити козаків до співробітництва, або знищити їх. Військо
дісталося на Запорожжя в середині квітня, дорогою зруйнувавши Келеберду,
Переволочну, Новий та Старий Кодаки. 10 травня 1709р. розпочався штурм
Січі, де на той час перебувало не більше тисячі козаків під
командуванням наказного отамана Якима Богуша. Після кількох невдалих
штурмів до росіян прибув на підмогу полковник Г.Галаган, який привів
компанійський полк та драгунів. Під час нового штурму 14 травня він
закликав запорожців здатися, пообіцявши помилування. Козаки склали
зброю, але це виявилось обманом – почалась різанина і Січ було знищено.
Всі січові будівлі було спалено, частину полонених козаків піддали
тортурам, а інших вислали до Сибіру.
Після поразки шведської армії та українських козаків під командуванням
гетьмана Мазепи під Полтавою деякі запорожці пішли на південь й в 1710
році заснували нову Січ, при впаданні в Дніпро ріки Каменки (на
Херсонщині). Однак і вона за наказом Петра вона була зруйнована військами
гетьмана Скоропадського й генерала Бутурліна. Запорожці відійшли ще далі
й заснували Олешківську Січ на території Османської імперії. |
Після невдалих для Московської держави подій під час російсько-турецької війни 1811-1813 років та підписання Прутської та Андріанопольських угод Запорожжя потрапило під юрисдикцію Тупеччини. Тому Олешківська Січ, заснована в 1711 році, опинилась в межах Османської імперії та залежного від неї Кримського ханства. Запорозьке військо відтепер перебувало у подвійній залежності від
Османів та Гіреїв; за участь у військових виправах кримських ханів
запорожцям було обіцяно невтручання у їхні внутрішні справи, даровано
податкові пільги та право займатися їхніми традиційними промислами на
всій території Кримського ханства.  Олешківська Січ знаходилась на лівому березі Дніпра, навпроти сучасного Херсону. Тут козаки жили під турецькою владою десь до 1730 р. Ця Січ займала коло
два гектари простору, мала план чотирикутника, обведена була ровами й
валами, з редутами і воротами на 3.5 м. завширшки по північному боці.
Посередині був рівний градий майдан на 70 м. завширшки. З цієї Січі не
залишилося ні сліду.
Ханські утиски викликали прагнення козаків
повернутися на батьківщину. Перша така спроба була зроблена в 1714, але
російський уряд відмовив запорожцям. У травні 1728 в Олешківський Січі
виникло повстання. Козаки скинули кошового отамана Костя Гордієнка й рушили
вверх по Дніпру. В 1734 царський уряд дозволив козакам заснувати на річці
Підпільній, так звану Нову Січ.
|
| |
 | |  |
|
| Форма входу |
|
|
| Пошук |
|
|
|
