Після невдалих для Московської
держави подій під час російсько-турецької війни 1811-1813 років
та підписання Прутської та Андріанопольських угод Запорожжя
потрапило під юрисдикцію Тупеччини. Тому Олешківська Січ,
заснована в 1711 році, опинилась в межах Османської імперії та
залежного від неї Кримського ханства.Запорозьке
військо відтепер перебувало у подвійній залежності від
Османів та Гіреїв; за участь у військових виправах кримських ханів
запорожцям було обіцяно невтручання у їхні внутрішні справи, даровано
податкові пільги та право займатися їхніми традиційними промислами на
всій території Кримського ханства. Олешківська Січ знаходилась на лівому
березі Дніпра, навпроти сучасного Херсону. Тут козаки жили під
турецькою владою десь до 1730 р. Ця Січ займала коло
два гектари простору, мала план чотирикутника, обведена була ровами й
валами, з редутами і воротами на 3.5 м. завширшки по північному боці.
Посередині був рівний градий майдан на 70 м. завширшки. З цієї Січі не
залишилося ні сліду. Ханські утиски викликали прагнення козаків
повернутися на батьківщину. Перша така спроба була зроблена в 1714, але
російський уряд відмовив запорожцям. У травні 1728 в Олешківський Січі
виникло повстання. Козаки скинули кошового отамана Костя Гордієнка й
рушили
вверх по Дніпру. В 1734 царський уряд дозволив козакам заснувати на
річці
Підпільній, так звану Нову Січ.
