Петро Калнишевський
та його доба
Меню сайту

Категорії розділу
Доба Петра Калнишевського [5]
Історичний портрет Петра Калнишевського [7]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 2840

Статистика

Головна » Статті » Калнишевський та його доба » Доба Петра Калнишевського

У категорії матеріалів: 5
Показано матеріалів: 1-5

Сортувати по: Даті
  Петро  Калнишевський  прожив 113  років  (1690-1803 рр.). Його  життя  проходить  через  три  століття:  кінець  XVII, XVIII,  початок  ХІХ.
  В  цей  час  історія  українських  земель  пройшла  через  складні  періоди,  які,  напевно,  мали  свій  вплив  і  на  долю  Калнишевського.  Народився  він,  коли  ще  існувала  Гетьманщина,  але  вже   меншою  за  розмірами  територією,  ніж  то  було  за  часів  Богдана  Хмельницького -  після  Андрусівської  угоди  Лівобережна  Україна  та  Запоріжжя  ще  мали  певну  автономію,  але  знаходились  під  протекторатом  Московської  держави,  а  Правобережна  україна  знаходилась  під  владою  Польщі.
   Першим   періодом  був  мазепинський -  роки  правління  в  Гетьманщині   Івана  Мазепи.  Закінчився  він  трагично  для  гетьмана  та  Січі:  було  зруйновано  столицю  Батурин  та  Запорозьку  Січ.
  Другий  період  характеризувався  посиленням  контролю  над  Гетьманщиною  з  боку  Російської  імперії.  Петро І  замість  Мазепи  поставив  гетьманом  Івана  Скоропадського,  значно  обмежуючі  автономні  права  Гетьманщини. А  після  закінчення  Північної  війни  на  деякий  час  було  припинено  вибори  гетьмана  та  встановлено  владу  Малоросійської  колегії.  За  часів  палацових  переворотів  в  Російській  імперії  на  деякий  час  було  дозволено  мати  власного  гетьмана,  яким  став  Данило  Апостол.  Але  після  його  нетривалого  правління  (1727-1734  рр.)  більше  15  років  знов  не  обирали  гетьмана.
  Третій  період  доби  Калнишевського   пов'язаний  з  діяльністю  останнього  гетьмана -  Кирила  Розумовського  (1750-1764  рр.).  Але  за  спробу  закріпити  посаду  гетьмана  за  родиною  Розумовських, в  Гетьманщині  назавжди  було  ліквідовано  інститут  гетьманства.
  Так  почався  четвертий  період  з  1775  року,  за  який  Україна  втратила  решту  автономних  прав  і  перетворилася  в  території  Російської  імперії.  Лише  деякий  час  ще  дозволялося  існувати  Січі,  поки  імперський  уряд  мав  потребу  в  запорозьких  козаках.  Після  російсько-турецької  війни  1768-1774  років  імператриця  Катерина ІІ  звеліла  зруйнувати  Січ. Ще  деякий  час    існували  окремі  військові  формування  запорожців  в  різних  землях  як  Російської  імперії,  так  і  на  території  Османської  імперії.
  Спробуємо  коротко  охарактеризувати  ці  періоди,  щоб  визначити  їх  вплив  на  долю  Петра  Калнишевського.
Доба Петра Калнишевського | Переглядів: 1171 | Author: Бедікян Н.І. | Додав: Niki | Дата: 14.06.2010

  Дитячі  та  юнацькі  роки  життя  Калнишевського  були  пов'язані  з  періодом,  коли  Гетьманщину  очолював  І. Мазепа.
  Іван  Мазепа  був  гетьманом  з  1687  по  1709  рік.  Спочатку  в  нього  склалися  дуже  добрі  стосунки  з  Петром І,  який  йому  дуже  довіряв.  Гетьман  навіть  сподівався  за  допомогою  Московії  поширити території  Гетьманщини  на  відвойовані  в  Польщі  землі  Правобережної  України.

 Іван Мазепа Та  все  склалося  інакше.  Петро  І  став  використовувати  козаків  в  Північній війні  проти  Швеції. Але  коли  Карл ХІІ  повернув  на  Україну,  допомагати  гетьманові  він  навіть  не  пообіцяв.  Отже  в  Мазепи  народився  план  перейти  на  бік  шведського  короля  Карла ХІІ,  який  допоможе  звільнитися  з-під  влади  Московської  держави  та  гарантуватиме  автоомні  права  Гетьманщині. Цей  перехід  було  здійснено  в  1708  році. Мазепу  підтримало чотирьохтисячне  військо  та  генеральна  старшина.  Пізніше  до  Карла ХІІ  та  Івана  Мазепи  приєднався  восьмитисячний  загін  запорозьких  козаків  на  чолі  з  кошовим  отаманом  Костем  Гордієнко.
   Петро  І  дії  гетьмана  сприйняв  як  зраду  та  розгніваний  зруйнував  столицю  Гетьманщини  Батурин.  А  потім  було  зруйновано  і  Чортомлицьку  Січ.  В  червні  1709  року  відбулася  Полтавська  битва,  в  якій  Петро  І  розгромив  війська  Мазепи  та  Карла ХІІ.  Останнім  вдалося  досягти  кордонів  з  Туреччиною  та  зупинитися  в  Бендерах.  Там  22  вересня  1709  року  хворий  Іван  Мазепа  помер.
  Під  час  цих  подій  Петро  Калнишевський  вже  перебував  на  Січі.  Тому  такі  доленосні  для  України  події  не  могли  пройти  осторонь  його  життя  і  мали  яякось  вплинути  на  нього.
Доба Петра Калнишевського | Переглядів: 906 | Author: Бедікян Н.І. | Додав: Niki | Дата: 15.06.2010

  Період  з  1709  по  1750  роки  характеризувався  посиленням  контролю  за  Гетьманщиною  з  боку  Російської  імперії.
  Іван СкоропадськийСпочатку  це  було  за  часів  правління  гетьмана  Павла  Скоропадського  (1708-1722  рр.),  призначеного  замість  Мазепи  Петром І.  Обмеження  автономних  прав  Гетьманщині  тоді  пояснювалися  надзвичайним  станом  під  час  воєнних  дій  Північної  війни.  Але  й  по  закінченні  війни  про  відновлення  прав  не  йшлося,  навіть  навпроти, Петро  І  створив  Малоросійську  колегію  у  складі  6  російських  офіцерів.  Гетьманщина  виводилася  з  підпорядкування  колегіх  іноземних справ  і  підпорядковувалася  сенатові  як  звичайна  провинція  імперії.
   Активна  діяльність  наказного  гетьмана  Павла  Полуботка,  спрямована  на  відновлення  козацьких  прав,  призвела  до   його арешту  та  смерті,  і  до  1727  року  гетьмана  не  обирали.
   Під  час  палацових  переворотів  в  Російській  імперії  та  з-за  напружності  в  російсько-турецьких Данило Апостол відносинах  в  імперії  погодились  на  відновлення  посади  гетьмана,  сподіваючись  на  підтримку  козаків  в  війні  з  Османською  імперію.  Так  було  призначено  гетьманом  Данила  Апостола  (1727-1734 рр.)Але  після  його  смерті  Гетьманщина  знов  залишилася  без  гетьмана  і  підпорядковувалася  Правлінню  гетьманського  уряду, яке  складалося  з  трьох  українців  та  трьох  росіян.  Проте  вся  повнота  влади  належала  російському  князеві  Олексію  Шахновському.  Таке  становище  в  Гетьманщині  продовжувалося  до  1750  року,  коли  за  часів  правління  Єлизавети  Петрівни  на  Гетьманщині знов  з'явився  гетьман, але  вже  в  останнє.
  За  цей період  з  1709  року  Запорозька  Січ  змінювала  своє  місцезнаходження  декілька  разів: до 1711 - Кам'янська Січ, потім  Олешківська,  які  перебували  на  території  Туреччини, а  з  1734  року - Нова  січ  на  річці  Підпільній  знов  на  території  Російської  імперії.  Виходячи  з  цього  стосунки  Січі  як  з  Гетьманщиною  так  і  з  Російською імперією  в  ці  періоди  були  різними. Але  про  ці  події  більш  докладно  ми  розглянемо  в  наступних  експозиціях  музею.
Доба Петра Калнишевського | Переглядів: 1119 | Author: Бедікян Н.І. | Додав: Niki | Дата: 15.06.2010

  Кирило РозумовськийЗа  часів  правління  в  Російській  імперії   Єлизавети  Петрівни  було  призначено  останнього  гетьмана  в  Україні -  Кирила  Розумовського  (1750-1764  рр.).  Таким  подіям  сприяли зовнішньополітичні  та  економічні  обставини,  серед  яких було  прагнення  викоистанти  економічно-стратегічний  потенціал  України  в  майбутніх  війнах  проти  Туреччини,  а  також  багаторічні  прохання  козацької  старшини  щодо  відновлення  інституту  гетьмана.  Кандидатурою  на  цю  посаду  було  обрано  Кирила,  тому,  що  він  був  братом  чоловіка  Єлизавети  Петрівни - Олексія  Розумовського.
   Кирилу  Розумовському  вдалося  відновити  деякі  автономні  права  Гетьманщини.  За  його часів  пожвавилося  господарське   життя, відбудовувалися  Батурін  та  Глухів.
   Коли  після  смерті  Єлизавети  Петрівни  та  Петра ІІІ  на  російському  пристолі  з'явилася  Катерина ІІ,  Кирило  Розумовський  намагався  закріпити  за  його  родиною  право  наслідування  гетьманського  престолу. Але  таке  звернення  лише  обурило  Катерину ІІ  та  призвело  до  остаточної  ліквідації  посади  гетьмана  в  Україні  у  1764  році.
  В  її  плани  не  входило  розміщення  всередині  Російської  імперії  ще  однієї  монархії  в  вигляді  Гетьманщини.
  Запорозька  Січ,  в  якій  ще  була  потреба  Російської  імперії, проіснувала  ще  до  1775  року,  в  якому  також  була  знищена.
Доба Петра Калнишевського | Переглядів: 1933 | Author: Бедікян Н.І. | Додав: Niki | Дата: 15.06.2010

 Катерина ІІ  Після  ліквідації  інституту  гетьманства   у  1764  році  розпочався  трагічний  період  в  історії  України,  коли  Гетьманщина  остаточно  втратила  всі  автономні  права.  Цей  період  пов'язаний  з  діяльністю  імператриці  Катерини ІІ.
   Замість  інституту  гетьмана  знову  було  створено  Малоросійську  колегію  на  чолі  з  президентом  Петром  Рум'янцевим.  Вже  в  1765  році  було  ліквідовано  полковий  устрій  на  Слобожанщині,  а  в  1781 році -  і  на  Лівобережній  Україні.  В  1783  році  вийшов  царський  указ  про  закріпачення  селян  на  цій  території.
    Використав  запорозьких  козаків  в  російсько-турецькій  війні  168-1774  року,  Катерина ІІ  в  1775  році  звеліла  ліквідувати  Запорозьку  Січ  як  осеродок  української  державності, демократичного  устрою  та  вольного  духу  всередині  Російської  імперії.
  Саме  в  цей  останній  період  існування  Січі  кошовим  отаманом  був  Петро  Калнишевський.  Його  було  заслано  на  Соловки.
  
Чорноморський козакДоля  козаків  склалася  по-різному: деякі  перейшли  до  селянського  та  міщанського  стану,окремі  представники  козацької  старшини  зазнали  переслідувань,  найнепокорніші  запорожці  подалися  за  межі  Російської  імперії  та  заклали  Задунайську  Січ.
   З  1783  року  лівобережні козацькі  полки  було  перетворено  на  регулярні  полки  російської  армії.
   Під  час  російсько-турецької  війни  1787-1791  років  знов  постала  потреба  в  козаках,  і  імператриця  у  1788  році  видала  указ  про  формування  з  колишніх  запорожських  козаків  Чорноморського  козацького  війська.  Надії  козаків  на  відродження  Січ  на  Запоріжжі  не  виправдалися.  Але  їм  надано  було  право  поселитися  на  землях  між  Кубанню  та  Доном,  що  і  відбулося  у  1792  році. З  1860  року  Чорноморське  військо  продовжило  свою  історію  під  назвою  Кубанське  козацьке  військо.
Доба Петра Калнишевського | Переглядів: 1323 | Author: Бедікян Н.І. | Додав: Niki | Дата: 16.06.2010

Форма входу

Пошук

Друзі сайту
  • Всеукраїнський фонд імені Петра Калнишевського
  • Український інститут національної пам'яті
  • Запорозька Січ. Історичний проект


  • Copyright MyCorp © 2019
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz