Період посилення контролю з боку Російської імперії - Доба Петра Калнишевського - Калнишевський та його доба - Каталог статей

Спочатку це було за часів правління гетьмана Павла Скоропадського (1708-1722 рр.), призначеного замість Мазепи Петром І. Обмеження автономних прав Гетьманщині тоді пояснювалися надзвичайним станом під час воєнних дій Північної війни. Але й по закінченні війни про відновлення прав не йшлося, навіть навпроти, Петро І створив Малоросійську колегію у складі 6 російських офіцерів. Гетьманщина виводилася з підпорядкування колегіх іноземних справ і підпорядковувалася сенатові як звичайна провинція імперії.
Активна діяльність наказного гетьмана Павла Полуботка, спрямована на відновлення козацьких прав, призвела до його арешту та смерті, і до 1727 року гетьмана не обирали.
Під час палацових переворотів в Російській імперії та з-за напружності в російсько-турецьких Данило Апостол

відносинах в імперії погодились на відновлення посади гетьмана, сподіваючись на підтримку козаків в війні з Османською імперію. Так було призначено гетьманом Данила Апостола (1727-1734 рр.). Але після його смерті Гетьманщина знов залишилася без гетьмана і підпорядковувалася Правлінню гетьманського уряду, яке складалося з трьох українців та трьох росіян. Проте вся повнота влади належала російському князеві Олексію Шахновському. Таке становище в Гетьманщині продовжувалося до 1750 року, коли за часів правління Єлизавети Петрівни на Гетьманщині знов з'явився гетьман, але вже в останнє.
За цей період з 1709 року Запорозька Січ змінювала своє місцезнаходження декілька разів: до 1711 - Кам'янська Січ, потім Олешківська, які перебували на території Туреччини, а з 1734 року - Нова січ на річці Підпільній знов на території Російської імперії. Виходячи з цього стосунки Січі як з Гетьманщиною так і з Російською імперією в ці періоди були різними. Але про ці події більш докладно ми розглянемо в наступних експозиціях музею.