Петро Калнишевський
та його доба
Меню сайту

Категорії розділу
Образ життя і заняття козаків [5]
Військова справа [8]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 3157

Статистика

Головна » Статті » Запорозьке козацтво » Образ життя і заняття козаків

У категорії матеріалів: 5
Показано матеріалів: 1-5

Сортувати по: Даті
  Слово "козак” походить з тюркських мов і означає вільна, озброєна людина. У 1489 р. вперше згадується в письмових джерелах про українських козаків у "Польській хроніці” Бєльських, в якій говориться про похід Яна Ольбрахта, сина польського короля Казимира IV, проти татар у Східне Поділля, провідниками в якому були козаки. У 1492 р. у листі великого литовського князя Олександра до кримського хана Манглі - Гирея говориться про козаків, які під Тягинею (сучасні Бендери у Молдові) розбили турецький корабель. Тобто у 80 - 90ті роки 15 століття  українське  козацтво вже існувало.
   Виникнення запорозького  козацтва було зумовлене колонізацією Середнього Придніпров'я  феодалами  Великого  князівства  Литовського, посиленням феодально-кріпосницького та національного гніту і пробудженням самосвідомості українського  народу.За перші десятиріччя 16 століття панству вдалося підкорити своїй владі значну територію Середнього Придніпров'я й обернути більшу частину українського населення на феодально залежне або напівзалежне.
   Отже, п
очатки козацтва простежуються у 15 столітті коли на вільні прикордонні землі Польсько-Литовської держави приходили найбільш сміливі і відчайдушні люди, яких самі умови життя примушували до військової організації. Публіка була різноманітна - від селянина втікача до магната - шукача пригод. Представлені були різні національності, але більшість становили українці. Селилися козаки понад Дніпром, у верхів’ях Південного Бугу та їх численних притоках. Важливим регіоном формування українського козацтва стали міста Канів і Черкаси. У Росії козаків тривалий час називали черкасами. Козацький устрій був демократичним. Об’єднувалися козаки в громади, всі питання вирішували на радах, де обирали отаманів та іншу старшину. Займалися козаки хто чим міг, по різному здобували засоби для життя, а саме, мали власне господарство, займалися землеробством, скотарством, різними промислами, ремеслами, торгівлею, або тільки військовою справою, також наймалися, займалися здобичництвом та іншим.
  До середини 16  століття козацтво не представляло собою окремої організованої  соціальної групи, але вже в першій половині цього ж століття почали з’являтися перші ватажки та організатори українського козацтва, нерідко ними виступали державні урядовці, старости. Вони організовували оборону південного прикордоння від татар, а козаки в цьому регіоні були реальною військовою силою.    
Образ життя і заняття козаків | Переглядів: 4928 | Author: Бедікян Н.І. | Додав: Niki | Дата: 26.06.2010

  Вояки  в  випадках загрози  татарських нападів,  козаки  залишалися  невтомними  трудівниками.  Вони  активно  освоювали  нові  землі,  піднімаючи  цілину,  прокладаючи  шляхи,  споруджуючи  мости  тощо. Понад  берегами  рік,  на  островах,  у  балках  чи  байраках  козаки  закладали  свої  поселення -  зимівники. 
  Поселення  зазвичай  виникали  на  місцях  уходів,  тобто  промислів.  Тут  козаки  рибалили  й  переробляли  рибу,  а  також  полювали,  розводили  бджіл.  Завдяки  уходам  у  15-16  століттях  козаки  поступово  заселяли  землі  на  схід  і  захід  від  Середньої  та  Нижньої Наддніпрянщини  -  від  Дністра  до  Сіверського  Дінця  і  Дону.
  На  освоєних  землях,  особливо  в  їхній  північній  частині,  де  було  безпечніше  від  ординців,  козаки  сіяли  хліб,  копали  городи,  закладали  сади,  організовували  різні  ремесла.  Умови  степу були  пригідними  і  для  вирощування  коней,  великої  рогатої  та  дрібної  худоби.
  Серед  козаків  були  стельмахи, теслі,  ковалі,   зброярі ,  кожум'яки,  шевці,  бондарі,  тощо.  Кожен  козак  був  зазвичай  і  торговцем,  бо  продавав  чи  міняв  не  лише  здобуте  в  походах,  але  й зроблене  власними  руками.
Образ життя і заняття козаків | Переглядів: 6959 | Додав: Niki | Дата: 26.06.2010

 У самій Січі жили винятково неодружені козаки, що називали себе, на відміну від одружених, лицарями 
й товаришами. Тут частина з них розміщалася по тридцятьох восьми куренях, в самій Січі, а частина поза
 нею, по власних будинках; згідно із цим, частина харчувалася військовим столом, частина власним , але
 в загальному життя тих й інших була однакова.

Повсякденне життя запорізьких козаків на Січі складалось в такий спосіб.Козаки піднімалися на ноги
зі сходом сонця, одразу ж вмивалися холодною річковою водою, потім молилися богові й після молитви,
 через деякий час,сідали за стіл до гарячого сніданку. Час від сніданку до обіду козаки проводили
по-різному: хто об'їжджав коня, хто оглядав зброю, хто вправлявся в стрілянині, хто лагодив плаття, а
хто просто лежав на боці,попихкував з люльки-носогрійки, розповідав про власні подвиги на війні, слухав
 розповіді інших і викладав плани нових походів. Рівно в 12 годин курінний кухар ударяв у казан, і тоді,
по звуці казана, кожен козак поспішав у свій курінь до обіду. Обід приготовлявся в кожному курені
особливим кухарем, або поваром , і його помічниками, невеликими хлопцями, на обов'язку яких лежало
 приносити воду в курінь і тримати в чистоті казани й посуд: «посуд — казани, ложки, корита дуже
чисто держут і чистіше, як себе, а тим паче одягу» . Їжа готувалася в великих мідних або чавунних
казанах, що навішувались за допомогою залізних гачків на кабице в сінях кожного
куреня, і варилася
три рази в день на все наявне число козаків куреня, за що платилося кухарю
по
два рубля й п'ять копійок з кожного козака в рік, тобто 9 рублів й 50 копійок при
 150 чоловіках середнього числа козаків у кожному курені.

Увечері, по заходу сонця, козаки знову збиралися в курені; тут вони вечеряли
гарячою вечерею; після вечері одні та ж година молилися богові й потім лягали
спати, узимку в куренях,улітку й у куренях, і на відкритому повітрі; інші
збиралися в невеликі купки й по-своєму веселилися: грали на кобзах, скрипках,
 ваганах, лірах, басах, цимбалах, козах, свистіли на сопілках, свистунах,- одним
 словом,на чому  потрапило, на тім і грали, і відразу танцювали. З всіх музичних
інструментів найбільш улюбленим і тому найпоширенішим інструментом у
запорізьких козаків, була, без сумніву, кобза.
Образ життя і заняття козаків | Переглядів: 28076 | Додав: Niki | Дата: 26.06.2010

  У великій шані в козаків перебувало побратимство. Кожен козак віддавав своє життя за волю родичів і побратимів. На знак побратимства вони мінялися хрестами з тіла, а все інше було спільне. Вони дарували один одному коней, зброю. В боях билися поруч й рятували один одного або захищали своїм тілом. Побратимство надавало великої сили. Воно було однією з таємних причин їх непереможності.
  Повернувшись з походу, козаки ділили здобич. Потім починали гуляти. У пияцтві та гулянні вони старалися перевершити один одного. Але вживати спиртне під час військових походів було заборонено. За пияцтво, як і за зраду, передбачалася смертна кара. У жодній армії світу не було таких вимог.
Відгулявши кілька днів козаки поверталися в буденне життя. Вставали до сходу сонця, йшли на річку купатися, їли житнє борошно з водою і засмаженою олією. Кожен носив свою ложку у халяві чобота. Потім бралися кожен до свого діла: хто латав, хто прав свій одяг чи лагодив зброю, інші поралися біля човнів та коней, займалися господарством. Юнаки змагалися в їзді на конях, стрільбі, кидалися один на одного та боролися.
Виганяючи ворога з рідного краю, козаки брали чимало хлопців із собою на Січ і віддавали в науку до куренів. Коли хлопчикові виповнювалося 14 років, той козак, що привіз його, брав свого вихованця щоб той чистив зброю, порався біля коня, всіляко допомагав у походах. Опівдні на башті стріляли з гармати. Цим пострілом кликали на обід. Тоді ставали всі в коло біля образів і отаман читав їм "Отче наш” і тільки після цього приступали до їжі. Надвечір подавали вечерю. Добре поївши, козаки збиралися на майдані або над Дніпром до пісень, жартів, танців. Коли ставало нудно, вони починали готуватися до новго походу.
За злочини покарання і страти призначалися різні. Застосовувалися: привґязання до гармати за зневагу до начальства, за грошовий борг; шмагання нагаєм за злодійство. Найпопулярнішою стратою було забивання киями. Також використовували шибениці. Найстрашнішим було закопування злочинця живим в землю.
Образ життя і заняття козаків | Переглядів: 110494 | Додав: Niki | Дата: 26.06.2010

   У 16-17 століттях мало хто доживав до старості – всі гинули в боях або походах. Здебільшого похилі козаки ховалися десь в печери, викопували криниці і жили там до смерті.
  Але  тривале  життя  було  характерним  для  козаків,  особливо  в  18  столітті.  Про  це  можна  довідатися  зі  спогадів  козака Микити  Леонтійовича Коржа,  записаних  вже  в  19  столітті: "Я уродженець Нових Кодаків, до яких прийшли мої пращури на проживання з Малоросії,тобто Гетьманщини, що нині місто Кобеляки Полтавської губернії. Першим із них був прадід  Василь Жадан на прізвище, жив на світі 85 літ; другий, дід Тарас Жадан, жив на світі 89 літ і за  півтора року до смерті осліп. Його я досить добре пам'ятаю: воджу, бувало, за руку, незрячий-бо. Третій, батько мій Леонтій, на прізвище не Жадан, а Таран — таке прізвисько одержав від  куреня запорозького і жив на світі 115 літ, а матір звали Марією, вона теж померла в глибокій старості й похована в моєму садку, де нині мій осідок". Сам  Микита  Корж  прожив  104  рокиПроживав  він  в  зимівнику  та мав  велику  сім'ю:  " Оженився я ще за його життя, теж у Кодаках, на дівці Парасці. Дітей мали — сімох синів і  чотирьох дочок, з яких дехто помер. Онуків у мене 18 душ та правнуків четверо, і всі вони ще  живі. Дружина моя померла 40 років тому".
  Отже,  тривалим було  не  тільки  життя  кошового  отамана  Петра  Калнишевського,  а  й  багатьох  козаків.  Мабуть  цьому  сприяв  особливий  стиль  життя  козаків.
Образ життя і заняття козаків | Переглядів: 2787 | Author: Бедікян Н.І. | Додав: Niki | Дата: 26.06.2010

Форма входу

Пошук

Друзі сайту
  • Всеукраїнський фонд імені Петра Калнишевського
  • Український інститут національної пам'яті
  • Запорозька Січ. Історичний проект


  • Copyright MyCorp © 2024
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz