Петро Калнишевський
та його доба
Меню сайту

Категорії розділу
Образ життя і заняття козаків [5]
Військова справа [8]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 2840

Статистика

Головна » Статті » Запорозьке козацтво

У розділі матеріалів: 13
Показано матеріалів: 11-13
Сторінки: « 1 2 3

   Військова  майстерність  козаків  повною  мірою  виявлялася  і  в  морських походах.  На  Січі  взагалі  вважалося,  щосправжній  козак  лише  той,  хто  бував  в  морських  походах,  випробував  себе  в  морських  боях.
   Козацький  флот  складався  з  легких  та  надзвичайно  маневрених човнів -  чайок.  Вони  рухалися  завдяки  або  веслам,  або  вітрилам. Перевагою  чайок  було  й  те,  що  вони  могли  пришвартуватися  до  будь-якого  берега,  на  відміну  від  великих  і  неповоротливих  турецьких  галер.
  Кіль, тобто основу днищ цих суден, козаки робили зі стовбурів верби або липи, належним чином видовбуючи та обтісуючи їх. Далі корпус формувався а грубих дошок, їх дуже ретельно припасовували одну до одної, а щілини між ними забивали клоччям. Борти цих суден, довжина яких сягала 20, а ширина 4 метрів, просмолювали, а потім обшивали тугими оберемками сухого очерету, іноді ще й липовою корою. Це робилося для того, щоб підвищити плавучість човнів.
Ніяких надбудов та захистків од негоди козаки на чайках не робили. Зате ставили по два стерна - на носі та кормі і посередині щоглу. Було також по 10 весел з кожного борту. Щодо екіпажу, то він, залежно від розміру судна, становив від 50 до 70 чоловік. Озброєння - 6 легких гармат, рушниці, луки, пістолети, списи.
  Чайки  дуже  схожі  на  човни  вікінгів.  Це  було  доведено  в  наші  часи  при  спробі  реконструювати  козацьки  чайки.
Тому логічніше називати чайки не човнами, а малими бойовими кораблями, на яких мореплавці досить упевнено могли виходити у відкрите море, долати великі відстані і ставати до бою з ескадрами, що складалися з кораблів, значно більших за своїми розмірами. 
Військова справа | Переглядів: 4814 | Author: Бедікян Н.І. | Додав: Niki | Дата: 27.06.2010

  Козацьке  військове  мистецтво  формувалося  століттями,  ще  з  доби  походів  київських  князів.
  Головними  рисами  запорозької  тактики  на  суходолі  були  раптові  напади,  засіки,  нічні  рейди.  Вдень  козаки  відволікали  ворога  малими  боями,  щоб  вночі  атакувати  його  й  зненацька  заскочити  в пітьмі.  Свої  раптові  напади  по  ворогу  козаки  здійснювали,  використовуючи  природні  умови  і особливості  місцевості.
  У  козаків  здавна  був  поширений  засіб  індивідуального  захисту   від  ворожого  обстрілу -  самообкопування,  тоді  ще  не  відомий  в  Західній  Європі.
  Були  тактичні  особливості та  спеціальні способи  боротьби   і  в  морських  боях  проти  турецьких  кораблів.  Передусім  запорожці  вміло  викоритстовували  можливості  своїх човнів.  Чайки  зовсім  близько  підходили  з-під  сонця  або  вночі до  турецької  галери, і  козаки,  непомічені  ворогом,  швидко  атакували.Але  морськи  походи  не  обмежувалися  сутичками  з  галерами.  Вони  також  нападали  з  моря  і  на  самі  морські  фортеці.
Військова справа | Переглядів: 5787 | Додав: Niki | Дата: 27.06.2010

   Реєстровими  козаками  називали  тих  козаків,  які  офіційно  були  взяті  на  службу польсько-литовською  владою  та  занесені  в  особливий  список -  реєстр.  Коли українські старости намагалися організувати козацькі відділи головним чином для боротьби проти татар, польські королі вважали, що створення урядових козацьких формацій допоможе контролювати козацькі рухи й стримувати протитатарські акції козаччини,  або  захищати  південні  кордони  від  нападів  турок  та  татар.
 
Вперше  військо  реєстрових  козаків  з'явилося  у  1572  році.  коли  польський  король  Сигизмунд  ІІ  Август  доручив  найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Але  ці  козаки  ще  не  мали  ніяких  особливих  привілеїв. 
  За  часів  короля  Стефана  Баторія у  1578  році була  здійснена  так  звана  козацька  реформа,  за  якою  вже  600  козаків  наймалися  на  службу  з  внесенням  у  реєстр.  Вони  отримали  чималі  привілеї:  право  землеволодіння,  право  власної  військової  та  судової  влади,  звільнялися  від  податків.  Реєстрові козаки одержували платню грішми й одягом.
   Відтоді зустрічаємо назву реєстрові козаки на противагу нереєстровим козакам, які були поставлені у напівлегальне становище.
    
Реєстрові козаки були зобов'язані відбувати службу   на  Наддніпрянщині й посилати за наказом польського уряду загони на Дніпрові пороги. Намагання короля  Стефана  Баторія і його наступників контролювати через реєстр зростання українського козацтва виявилися марними.
   Кількість  реєстрового  війська  в  різні  часи  дуже  відрізнялась.  Якщо  у  1617  році  їх  налічувалася  лише  1  тисяча,  т о   вже  в  1619  -  з  тисячі.  А  під  час  Хотинської  війни  1620-1621  років  у  Сагайдачного  було  вже  40  тисяч  реєстровців.  Але  після  повстань  1620-1630-х  років  реєстр  було  зменшено  до  6  тисяч  та  були  накладені  інші  обмеження.  Під  час  Національно-визвольної  війни  під  проводом  Богдана  Хмельницького  козацький  реєстр  коливався  від  20  до  40  тисяч.
 
Після  1654 року назва "реєстрові козаки” поступово вийшла з ужитку і замінилася термінами "городові козаки”, а з  1735  року – "виборні козаки”. 
 

Військова справа | Переглядів: 10882 | Author: Бедікян Н.І. | Додав: Niki | Дата: 27.06.2010

1-5 6-10 11-13
Форма входу

Пошук

Друзі сайту
  • Всеукраїнський фонд імені Петра Калнишевського
  • Український інститут національної пам'яті
  • Запорозька Січ. Історичний проект


  • Copyright MyCorp © 2019
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz