| Меню сайту |
|
 |
| Категорії розділу |
|
|
| Наше опитування |
|
|
| Статистика |
|
|
|
 | |  |
|
У категорії матеріалів: 8
Показано матеріалів: 6-8 |
Сторінки: « 1 2 |
Сортувати по:
Даті
Військова майстерність козаків повною мірою виявлялася і в морських походах.  На Січі взагалі вважалося, щосправжній козак лише той, хто бував в морських походах, випробував себе в морських боях.
Козацький флот складався з легких та надзвичайно маневрених човнів - чайок. Вони рухалися завдяки або веслам, або вітрилам. Перевагою чайок було й те, що вони могли пришвартуватися до будь-якого берега, на відміну від великих і неповоротливих турецьких галер.
Кіль, тобто основу днищ цих суден, козаки робили зі стовбурів верби або
липи, належним чином видовбуючи та обтісуючи їх. Далі корпус формувався а
грубих дошок, їх дуже ретельно припасовували одну до одної, а щілини
між ними забивали клоччям. Борти цих суден, довжина яких сягала 20, а
ширина 4 метрів, просмолювали, а потім обшивали тугими оберемками сухого очерету, іноді ще й липовою корою. Це робилося для того, щоб підвищити плавучість човнів. Ніяких надбудов та захистків од негоди козаки на чайках не робили. Зате
ставили по два стерна - на носі та кормі і посередині щоглу. Було також
по 10 весел з кожного борту.  Щодо екіпажу, то він, залежно від розміру
судна, становив від 50 до 70 чоловік. Озброєння - 6 легких гармат,
рушниці, луки, пістолети, списи.
Чайки дуже схожі на човни вікінгів. Це було доведено в наші часи при спробі реконструювати козацьки чайки.Тому логічніше називати чайки не човнами, а малими бойовими кораблями,
на яких мореплавці досить упевнено могли виходити у відкрите море,
долати великі відстані і ставати до бою з ескадрами, що складалися з
кораблів, значно більших за своїми розмірами. |
Козацьке військове мистецтво формувалося століттями, ще з  доби походів київських князів. Головними рисами запорозької тактики на суходолі були раптові напади, засіки, нічні рейди. Вдень козаки відволікали ворога малими боями, щоб вночі атакувати його й зненацька заскочити в пітьмі. Свої раптові напади по ворогу козаки здійснювали, використовуючи природні умови і особливості місцевості. У козаків здавна був поширений засіб індивідуального захисту від ворожого обстрілу - самообкопування, тоді ще не відомий в Західній Європі. Були тактичні особливості та спеціальні способи боротьби і в морських боях проти турецьких кораблів. Передусім запорожці вміло викоритстовували можливості своїх човнів. Чайки зовсім близько підходили з-під сонця або вночі до турецької галери, і козаки, непомічені ворогом, швидко атакували.Але морськи походи не обмежувалися сутичками з галерами. Вони також нападали з моря і на самі морські фортеці. |
Реєстровими козаками називали тих козаків, які офіційно були взяті на службу польсько-литовською владою та занесені в особливий список - реєстр. Коли українські старости намагалися організувати козацькі відділи
головним чином для боротьби проти татар, польські королі вважали, що
створення урядових козацьких формацій допоможе контролювати козацькі
рухи й стримувати протитатарські акції козаччини, або захищати південні кордони від нападів турок та татар.
Вперше військо реєстрових козаків з'явилося у 1572 році. коли польський король Сигизмунд ІІ Август доручив найняти з низових козаків на службу 300 осіб. Але ці козаки ще не мали ніяких особливих привілеїв.
 За часів короля Стефана Баторія у 1578 році була здійснена так звана козацька реформа, за якою вже 600 козаків наймалися на службу з внесенням у реєстр. Вони отримали чималі привілеї: право землеволодіння, право власної військової та судової влади, звільнялися від податків. Реєстрові козаки одержували платню грішми й одягом.
Відтоді зустрічаємо назву
реєстрові козаки на противагу нереєстровим козакам, які були поставлені у
напівлегальне становище.
Реєстрові козаки були зобов'язані відбувати службу на Наддніпрянщині й
посилати за наказом польського уряду загони на Дніпрові пороги.
Намагання короля Стефана Баторія і його
наступників контролювати через реєстр зростання українського козацтва
виявилися марними.
Кількість реєстрового війська в різні часи дуже відрізнялась. Якщо у 1617 році їх налічувалася лише 1 тисяча, т о вже в 1619 - з тисячі. А під час Хотинської війни 1620-1621 років у Сагайдачного було вже 40 тисяч реєстровців. Але після повстань 1620-1630-х років реєстр було зменшено до 6 тисяч та були накладені інші обмеження. Під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького козацький реєстр коливався від 20 до 40 тисяч.
Після 1654
року назва "реєстрові козаки” поступово вийшла з ужитку і замінилася
термінами "городові козаки”, а з 1735 року –
"виборні козаки”.
|
| |
 | |  |
|
| Форма входу |
|
|
| Пошук |
|
|
|
