Запорожці також
були великими
майстранми артилерійської справи. Вони віддавали перевагу  легким
гарматам, які дозволяли вільне маневрування під час бою.
Гармата була незамінною за навального козацького наступу. Для
штурму козаки використовували різноманітні укриття, закрема
гуляй-городи - спеціальні пристрої з дерев'яних щитів на колесах
або полозах з отворами (амбразурами для рушниць і гармат.
На
озброєнні у козаків були фальконети та гармати. Фальконети - це
малокаліберні гармати, снаряди - свинцеві ядра. За деякими даними,
запорожці заряджали фальконети замість ядер дробовим зарядом, що на
ближніх дистанціях та в морських боях, призводило до значної дробової
осипі, вражаючи велику кількість живої сили супротивника. Гармати
були трофейними, захоплені в турецьких та татарських містах.
Інші потрапили до козаків після захоплення фортець, а деякі
надавалися
правителями т аких держав, які
бажали залучити запорожців на свою службу.
Кількість
гармат, які перебували в козацькому війську, не перевищувала 20–30
штук.
Гармати, які
використовували запорожці як правило були
малокаліберними. Це пов'язано з тим, що козацьке військо відзначалося
великою мобільністю і тому використовувало легкі гармати.
Крім
того,
польський уряд намагався не озброювати козаків гарматами, а особливо
гарматами великих калібрів.
| 
