Устрій Запорозької Січі - Запорозька Січ в попередні століття - Запорозька Січ в XVIII столітті - Каталог статей

За звичаєм Січ ула обведена високими валами, на яких був частокіл і зруби, що на них ставилися гармати. Між валами була широка площа, на краю якої стояли курені, будинки, де мешкали запоріжці. Козацька залога на Запорозькій січі, що звалася також кошем, нараховувала кілька тисяч озброєних козаків. На площі містилася церква, будинки старшини, школа та інші господарські та військові споруди. Площа біля церкви була центром суспільно-політичного життя З. С., де відбувалися Січові ради тощо. Поза валами був Січовий базар, куди приїжджали купці зі своїми товарами.

Відзначаючи специфічні риси політичної організації запорозького козацтва, Січ називають «козацькою республікою». Запорозькі козаки становили товариство — громаду, яка поділялася на курені. Найвищим органом влади на Січі була військова козацька рада, у якій брали участь усі козаки. Рада обирала кошового отамана, козацьку старшину, спільно вирішувала найважливіші питання. На Запорозькій Січі діяв козацький військовий суд, який нещадно карав за вбивство товариша, крадіжки у побратимів.
На Січі були полковники «похідні» та «до паланок». Похідний полковник призначався під час формування бойових загонів та команд, які виступали в похід по суші або по воді. Йому призначались осавул та писар, яких називали похідними старшинами. Кожен полковник очолював загін козаків в 500 чоловік.
Для керування кожною паланкою щорічно обирався козацькою радою полковник(у пізніші часи на цю посаду став призначати Кіш), а також осавул, писар, хорунжий, підосавул та підписар, яких називали паланковою або полковою старшиною.
Якщо у похід вирушало все Запорозьке Військо, то його очолював обраний або наказний (призначений на час походу) кошовий отаман. У нього на командному пункті, крім корогви стояв ще й бунчук, під яким знаходилась військова старшина без посад. Вона відігравала роль військової ради, а також резерву командування.