Петро Калнишевський
та його доба
Меню сайту

Категорії розділу
Наш проект [0]
Калнишевський та його доба [12]
Запорозька Січ в XVIII столітті [14]
Запорозьке козацтво [13]
Нащадки славетної доби [8]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 3158

Статистика

Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 47
Показано матеріалів: 31-35
Сторінки: « 1 2 ... 5 6 7 8 9 10 »

  В  статті  Павла  Ключника  "Петро  Калниш  у  віках..."   за   1  липня  2009  року   розповідається  про   проведення Всеукраїнського  козацького  свята  "Калнишева  рада"Надаємо  уривки  розповіді  про  козацьке  свято.
    Розпочалися урочистості у суботу покладанням квітів до пам'ятного знака Петру Калнишевському на Покровській горі в Ромнах.  Була  презентована  книга-путівник  "Петро Калнишевський: постать і епоха", виданої за підтримки обласної влади.
   Провідний бібліограф районної бібліотечної системи Неля Кубатко ознайомила із зібраннями творів про життєвий і духовний подвиг Калниша, канонізованого Українською Православною Церквою Київського патріархату. По закінченні заходу присутні переглянули фільм Данила Кулиняка "Повернення Петра Калнишевського".
    Основне ж дійство розгорнулося на Зелену неділю на малій батьківщині останнього кошового Запорозької Січі у с. Пустовійтівка. Як годиться, храмовий день розпочали з молебня на честь Святої Трійці та святого великомученика Петра Калнишевського.
    Відбувся обряд посвяти у козаки: дорослі і юнаки, проголосивши клятву, цілували козацький прапор, шаблю, отримували благословення від єпископа Мефодія, а також одержували три удари нагайкою з відповідними настановами: любити Україну, шанувати батька й матір, слухатися старших…
  Гарного настрою додавали виступи місцевих фольклорних колективів. А з початком фестивалю козацької пісні "Дивограй" більшість гостей перемістилися поближче до сцени, щоб не лише чути, а й бачити виступи солістів, вокальних, хореогра­фічних і драматичних колективів з Полтавської, Чернігівської, Харківської областей та усіх куточків Сумщини.
  Спритні та дужі мали змогу продемонструвати ці якості під час "Козацьких розваг" - різноманітних змагань і конкурсів, що відбувалися поряд на стадіоні. А завершили "Калнишеву раду" гала-концерт і феєрверк.

   Отже,  як  бачимо,  земляки    Петра  Калнишевського  та  сучасні  українці свято  шанують  пам'ять  про   славетного  кошового  отамана.

 

Реокнструкції та музеї козацької доби | Переглядів: 1659 | Додав: Niki | Дата: 27.06.2010

    В  статті  Віктора  Тригуба  "Ми  нащадки  твої,  отамане!"  за  23.09.2009  розповідається  про  повернення  історичної  пам'яті  про  останнього  кошового  отамана  Петра  Калнишевського.  Надаємо  фраменти  статті.
    Іще зовсім недавно ім'я останнього кошового отамана Січі Запорозької Петра Калнишевського було відоме лишень вузькому колу істориків. Для широкого загалу на це ім'я було накладене "табу", як і на сотні імен інших уславлених особистостей, пов'язаних із волелюбством, непокорою, українським патріотизмом.
  Нині ім'я славного Кошового Запорозької Січі все яскравіше проступає з каламутної ріки часу. Одними із перших, хто вголос заговорили про Петра Калнишевського (іще до проголошення української незалежності) були земляки легендарного Калниша. Серед них – тодішній голова Роменського райвиконкому Сумської області, а нині – голова ДАК "Хліб України", голова Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського Іван Рішняк. В  інтерв'ю  він  розповів,  що  ще  за  часів  перебудови були  люди,  що  "прагнули відкривати для себе замовчувані, заборонені сторінки нашої історії. З'явились перші публікації і про Петра Калнишевського із якими виступив відомий український письменник Данило Кулиняк. Саме його   історичні розвідки і привернули увагу тодішньої місцевої влади і мою увагу зокрема".
  Найбільш активно ж заговорили про постать Петра Калнишевського після того, як його найближчий земляк Віктор Ющенко виборов Президентську булаву. І не лишень заговорили, а й почали підтверджувати справами. Символічно, що Калнишевський повернувся в Україну, передусім, духовно, коли в 2006 році в його рідному селі Пустовійтівка Роменського району за сприяння Президента України В. А. Ющенка було піднято з руїн Свято-Троїцький храм, якого Калнишевський збудував власним коштом у 1773 році.  
   На Роменщині в селі Пустовійтівка окрім відбудованої церкви відкрито також музей Петра Калнишевського, нині розгортається експозиція старожитностей...  Словом, нині земля, де закопана пуповина Калнишевського його шанує і гордиться своїм земляком.
  
 

Нащадки Петра Калнишевського | Переглядів: 1100 | Додав: Niki | Дата: 27.06.2010

   Про  походження,  і  навіть  про  дату  народження  останнього  кошового  отамана  однозначно  не  визначено.
  Більшість  дослідників  вважає,  що  він  походить  з  знатного  роду  козацької  старшини,  інші -  що  Петро  Калнишевський  -  з  сім'ї  рядових  козаків.Те, що згодом він став дуже багатим козаком, дворянином — безперечно, але про соціальне становище його пращурів даних  не збереглося. Воно й не дивно, якщо врахувати, що масове заселення  Посулля на Роменщині почалося лише після мирної постанови 1618 р. між  Московщиною і Польщею.
     Датою  народження  вважаеться  або  1690,  або  1691  рік.
  Більш  конкретні  дані  ми  маємо  про  його  місце  народження  -  село  Пустовійтівка  біля  міста  Ромни  Лубенського  полку (нині  сумська  область).  Він був найстаршим сином, але не єдиним. Як встановив краєзнавець Ф. І. Сахно, 1771 р. священиком Миколаївської церкви в містечку Смілому був брат Петра Калнишевського, Калнишевський Семен Іванович—на цьому «приході аж до своєї смерті 1796 р.». Пустовійтівка тоді належала смілянському сотнику В. Громеці, товаришеві Петра Калнишевського. За переписом 1767 р. у Смілянській сотні значиться і козак Панас Калнишевський, котрий підписав переписну відомість разом із сотником.
Історичний портрет Петра Калнишевського | Переглядів: 2062 | Author: Бедікян Н.І. | Додав: Niki | Дата: 27.06.2010

  Дитячі  та  юнацькі  роки  життя  Калнишевського  були  пов'язані  з  періодом,  коли  Гетьманщину  очолював  І. Мазепа.
  Іван  Мазепа  був  гетьманом  з  1687  по  1709  рік.  Спочатку  в  нього  склалися  дуже  добрі  стосунки  з  Петром І,  який  йому  дуже  довіряв.  Гетьман  навіть  сподівався  за  допомогою  Московії  поширити території  Гетьманщини  на  відвойовані  в  Польщі  землі  Правобережної  України.

 Іван Мазепа Та  все  склалося  інакше.  Петро  І  став  використовувати  козаків  в  Північній війні  проти  Швеції. Але  коли  Карл ХІІ  повернув  на  Україну,  допомагати  гетьманові  він  навіть  не  пообіцяв.  Отже  в  Мазепи  народився  план  перейти  на  бік  шведського  короля  Карла ХІІ,  який  допоможе  звільнитися  з-під  влади  Московської  держави  та  гарантуватиме  автоомні  права  Гетьманщині. Цей  перехід  було  здійснено  в  1708  році. Мазепу  підтримало чотирьохтисячне  військо  та  генеральна  старшина.  Пізніше  до  Карла ХІІ  та  Івана  Мазепи  приєднався  восьмитисячний  загін  запорозьких  козаків  на  чолі  з  кошовим  отаманом  Костем  Гордієнко.
   Петро  І  дії  гетьмана  сприйняв  як  зраду  та  розгніваний  зруйнував  столицю  Гетьманщини  Батурин.  А  потім  було  зруйновано  і  Чортомлицьку  Січ.  В  червні  1709  року  відбулася  Полтавська  битва,  в  якій  Петро  І  розгромив  війська  Мазепи  та  Карла ХІІ.  Останнім  вдалося  досягти  кордонів  з  Туреччиною  та  зупинитися  в  Бендерах.  Там  22  вересня  1709  року  хворий  Іван  Мазепа  помер.
  Під  час  цих  подій  Петро  Калнишевський  вже  перебував  на  Січі.  Тому  такі  доленосні  для  України  події  не  могли  пройти  осторонь  його  життя  і  мали  яякось  вплинути  на  нього.
Доба Петра Калнишевського | Переглядів: 1352 | Author: Бедікян Н.І. | Додав: Niki | Дата: 15.06.2010

   Про  мету  і  діяльність  Всеукраїнського  благодійного  фонду  імені  Петра  Калшишевського  ми  також  дізналися  з  статті  Віктора  Тригуба  "Ми  нащадки  твої, отамане!".
  Про  фонд  в  інтерв'ю  розповідав  І. Рішняк -  його  голова.

   Метою створення і діяльності Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського, який я очолюю, якраз і є долучити громаду до відкриття Україні образу Калнишевського. Так, у Пустовійтівці ще в 1991 році було встановлено перший в Україні пам'ятник П. Калнишевському, авторами якого є заслужені діячі культури України В. Бородай та Р. Синько. Перед цим пам'ятний знак Петрові Калнишевському ми відкрили на місці Покровської церкви в Ромні.
   Завдяки таланту і копіткій праці письменника і дослідника Данила Кулиняка вийшли у світ багато публікацій, художніх творів, пісень, фільмів, радіопрограм про життя і діяльність Петра Калнишевського. Чого варта лишень одна книга Д. Кулиняка "Од Калниша вісті", що побачила світ у 2001 році!... Це – художня сповідь митця, це – біль у поєднанні не з плачем, а з волею, гордістю за славетного сина України, яким для нас є Калнишевський...
    Особливої уваги заслуговують пісні композитора і виконавця Теодора Кукурузи на слова Данила Кулиняка, у яких прославляється велич Останнього кошового...
   ... За підтримки нашого благодійного Фонду підготовлено два документальних фільми про Петра Калнишевського... Нині, за підтримки Президента України В. А. Ющенка ми опікуємось виготовленням художнього фільму про Останнього кошового отамана (режисер О. В. Савельєв). 
   ...
Ми надіслали на адреси багатьох міськрад пропозиції про присвоєння імені Калнишевського вулицям чи майданам. І відгуки, я вам скажу лишень позитивні. Калнишевський – єднальна фігура. Одесити, для прикладу, (життя Калнишевського тісно пов'язане з цим краєм) утворили навіть свій, регіональний фонд імені Петра Калнишевського, який очолив В. С. Балух. Нещодавно одному із чорноморських траулерів риболовецької компанії "Капітан" (генеральний директор В. О. Кобилянський) присвоєне ім'я П. Калнишевського. А місцеві меценати, патріоти виношують ідею спорудження на Одещині пам'ятника Кошовому отаману. В реалізації цього проекту велику допомогу надає народний депутат України П. А. Ющенко. Іменем Калнишевського також називаються прикордонні застави, школи, інші мистецькі заклади. Велика роль у поверненні імені Калниша і патріотичному вихованні належить також нашому українському козацтву.
Нащадки Петра Калнишевського | Переглядів: 1765 | Додав: Niki | Дата: 27.06.2010

Форма входу

Пошук

Друзі сайту
  • Всеукраїнський фонд імені Петра Калнишевського
  • Український інститут національної пам'яті
  • Запорозька Січ. Історичний проект


  • Copyright MyCorp © 2024
    Зробити безкоштовний сайт з uCoz